Парафія св. пророка Іллі      

Хрест – охоронець вселенної…




     Життя православного християнина повинно бути завжди направлене на особисте спасіння. Для спасіння людей Господь Ісус Христос воплотився, був розп’ятий і воскрес, щоб і нам дати можливість спасіння і перебування в Його Небесному царстві.

      З давніх часів Хрест, на якому помер Христос, став предметом побожного шанування, символом Хресної жертви Спасителя, за словами ап. Павла "А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу" (Гал. 6: 14). Зображення хреста зустрічаються ще в давньохристиянських катакомбах, з давніх часів відоме хресне знамення, хрест (особливо після закінчення гонінь) став обов’язковим атрибутом храму чи навіть оселі християнина, а також елементом одягу.

       В чому ж сила Хреста Христового? Чому потрібно носити хрестик? Чому потрібно осіняти себе хресним знаменням? Що означають різні зображення хреста? Спробуємо коротко проаналізувати ці питання.

                                            Чому православні повинні носити хрест

      Звичай носити натільні хрести сходить до перших сторічь християнства. Під час гонінь хрести зображалися на тілі або носилися таємно зі страху переслідувань, а також щоб язичники глузуванням або діями не паплюжили святиню. У житті православного християнина натільний хрест відіграє особливу роль – символа приналежності до Христової Церкви.

    У символічній формі він служить для викладу Православної віри (богослов'я хреста) і прославлення Спокутної Жертви Христової, а також символізує хрестоносіння про яке Сам Господь сказав: “Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме хрест свій, і йде за Мною” (Мк. 8: 34).

    Натільний хрест захищає християнина від підступів бісівських. За словами прав. Іоанна Кронштадтського “Хрест завжди для віруючих є велика сила, що звільняє від всякого зла, особливо ж від злих дій ненависних ворогів”. А старець Савва Псково-печерський писав: “Християнин без хреста - це воїн без зброї, і ворог легко може здолати його”. В народі хрест і хресне знамення вважалися найвірнішою зброєю для боротьби з нечистою силою. Так, їжа, осінена хресним знаменням, укріплює не лише тілесні, але й душевні сили людини, хресним знаменням осіняли речі, щоб вони приносили як матеріальну, так і душевну користь.

     Ходити без натільного шийного хреста вважалося на Русі великим гріхом. Слову і клятві людини без хреста не довіряли, а про безсовісних і злих людей казали що “хреста на них немає”. У народі говорили, що не можна спати без хреста, знімати його під час купання - людина залишається тоді без захисту від злих сил.

     Натільний хрест завжди був об'єктом християнського мистецтва в якому побожні майстри намагалися передати неописанну красу Животворящого Знаряддя нашого викуплення. Св. Андрій Христа ради юродивий, що бачив Хрест Господній в раю, куди він був вознесений Світлим Ангелом, свідчив, що вид Небесного Хреста Господня прекрасний і “подібний веселці”, цілуючи Його він “сповнився великою радістю і відчував пахощі, сильніше за райські”. Відгомін цієї небесної краси майстри намагалися передати через особливу символічну мову матеріалів і форм натільних хрестів, про які мова піде нижче. Проте слід особливо пам'ятати, що натільний хрест це у жодному випадку не талісман-оберіг. Також не можна відноситися до натільного хреста лише як до ювелірної прикраси, що за словами свв. отців є порушенням третьої заповіді Божої “Не поминай Імені Господа Бога твого всує”.

 

 

Богослов'я хреста

 

     Хрест всякої форми є справжній хрест - в цих словах прп. Феодора Студита всеосяжне благоговійне ставлення віруючих до цієї найбільшої святині. Канони Церкви не регламентують строго форму натільного хреста, що і обумовлює їх різноманіття. В той же час існує особлива символьна мова форми, матеріалу і прикраси натільних хрестів для розуміння якого, за словами св. Максима Ісповідника треба “...дивитись духом - духовно, а не лише тілесними очима - тілесно.... підноситися від низу до висоти”.

                                                     Є декілька основних зображень хрестів:

Грецький хрестГрецький хрест

    Грецьким хрестом називають хрест, у якого лінії мають рівну довжину, перпендикулярні одна одній і перетинаються у середині. Це найстародавніша форма хреста. Його також називають "мирним", оскільки його форма не дозволяє використання при тортурах і розп'ятті.




Латинський хрестЛатинський хрест

       Латинським хрестом (Crux immissa, Crux capitata) називають такий хрест, у якого поперечна лінія ділиться вертикальною навпіл, причому поперечна ліній знаходиться вищим за середину вертикальної лінії.





Хрест Святого ПетраХрест Святого Петра

    Хрестом Святого Петра називають перевернутий латинський хрест. За Переданням, Св. Ап. Петро був розіпнутий на перевернутому хресті (вверх ногами) в 65 році н.е. в часи правління в Римі імератора Нерона.





КросслетХрест кросслет

       Хрест кросслет - також називається Тевтонським хрестом. Чотири маленькі хрестики на кінцях символізують чотири Євангелія.






Гамма-хрестГамма-хрест

       Гамма-хрест, або Гаммадіон, названий так через його форму, яка походить від грецької букви "гамма". Він, як стверджується, символізує Христа як "наріжний камінь Церкви". Часто такий хрест можна побачити на облаченнях священиків.



Хрест ГолгофиХрест Голгофи

      Хрест Голгофи - відомий ще як хрест "сходження". На ньому зображені три ступені християнських чеснот - Віра, Надія, Любов.
 





Кельтський хрестКельтський хрест

      Кельтський хрест, іноді званий хрестом Іони або круглим хрестом. Коло символізує вічність. Цей хрест, який з'явився в Ірландії близько 8 століття, можливо походить від монограми з написаних по-грецьки перших двох букв імені Христа. Часто цей хрест прикрашається різьбленими фігурами, тваринними і біблейськими сценами, такими, як гріхопадіння людини або жертвоприношення Ісаака.


Хрест Св. ТрійціХрест Св. Трійці

       Хрест з листям конюшини (в геральдиці його називають "хрест боттонні"). Лист конюшини є символом Трійці, і хрест виражає ту ж ідею. Також він використовується для позначення Воскресіння Христового.





Хрест КостянтинаХрест Костянтина

        Хрест Костянтина - монограма, відома як "Ро Хі", що формою складається з Х (грецької букви "хі") і Р ("ро"), перші дві букви імені Христа по-грецьки. З життя св. рівноап. Костянтина ми знаємо, що саме цей хрест імператор побачив в небі по дорозі до Риму до свого співправителя і одночасно противнику Максентія. Разом з хрестом він побачив напис "З цим переможеш". Також, він побачив хрест уві сні в ніч перед битвою, при цьому імператор почув голос: "З цим знаком переможеш". Це видіння і навернуло Костянтина в християнство. Він зробив монограму своєю емблемою, помістивши її на своєму лабарумі, імператорському штандарті, замість орла. Перемога, що послідувала, біля моста Мілвіана недалеко від Риму 27 жовтня 312 року зробила його єдиним імператором. Після цього був виданий едикт, що дозволяв сповідання християнської релігії в імперії, віруючих більше не переслідували, і ця монограма, яку християни до того використовували таємно, стала першим загальноприйнятим символом християнства, а також здобула широку популярність як знак перемоги і спасіння.

Коптський хрестКоптський хрест

      Коптський хрест використовується Коптською Церквою в Єгипті. Чотири цвяхи символізують ті цвяхи, які використовувалися при розп'ятті Христа.






Андріївський хрестАндріївський хрест

      Андріївський або косий хрест по формі нагадує букву "Х" – першу букву імені Христос в грецькій мові. На такому хресті, за Св. Переданням був розп’ятий св. ап. Андрій Первозваний.





Єрусалимський хрестЄрусалимський хрест

       Хрест з п'яти золотих хрестів на срібному фоні. Цей хрест був взятий за герб норманнськім завойовником Годфрідом Бульонськім. Після звільнення Єрусалиму від мусульман (1099, Перший хрестовий похід), Годфрід Бульонській став Охоронцем Святої Гробниці і правителем Єрусалиму. Єрусалимський хрест (або хрест хрестоносців) часто використовується на покривалах у вівтарі та храмі. Великий хрест - символ Христа, чотири маленьких - Євангелисти, що поширюють вчення Христове на всі чотири сторони світу. П'ять хрестів сполучених в один символ можуть символізувати рани Христа.

Мальтійський хрестМальтійський хрес

        Мальтійський хрест - колись могутній рицарський орден госпітальерів (іоанітів - членів католицького духовно-рицарського ордена св. Іоана Єрусалимського, заснованого в ХII столітті в Палестині). У ХIII столітті при магістрі Раймунді де Пюї орден став вселенським, як сама Церква, розділеним на вісім (універсальне число напрямів простору) "мов", що представляють головні держави феодальної Європи. Назва "госпітальери св. Іоанна" лицарі зберегли, рівно як: і червону мантію з вишитим білим шовком восьмикінечним хрестом - символом цнотливості і восьми рицарських чеснот. Орденська печатка зображала хворого на ложі з таким хрестом в головах і світильником в ногах. Рицарі звільняли Святу землю від мусульман (Хрестові походи 1095-1272). Зараз цим хрестом користуються санітарні бригади святого Іоанна (Англія).

Папський хрестПапський хрест

        Також носить назву "потрійний хрест". Використовується в РКЦ як символ Папи Римського. Символізує владу, а також Дерево Життя. Поперечини позначають папське потрійне правління як верховного священика, вищого вчителя і головного пастиря. Вони також символізують ідею про те, що папа, як представник Бога на Землі, є співправителем трьох царств: небесного, земного і пекельного. Іноді такий хрест називається західним потрійним хрестом.

Патріархальний хрестПатріархальний хрест

      На Заході носить назву "кардинальського". Верхня поперечина означає табличку з написом "Ісус Назарянин Цар Іудейський".






Тау-хрестТау-хрест

         Названий так, тому що схожий на грецьку букву "тау" – Т. Є символом спасіння і сцілення, бо, за переданням, саме на такому хресті Моісей підніс мідного змія в пустелі для сцілення народу (Чис. 21: 9).





Православний восьмиконечний хрестПравославний хрест

       Православний або восьмиконечний хрест містить, окрім великої горизонтальної поперечини, ще дві. Верхня символізує табличку на хресті Христа з написом "Ісус Назарянин, цар іудейський" (ІНЦІ, або INRI на латині). Нижня коса поперечина символізує підпору для ніг Ісуса Хріста. Вважається, що вона нахилена в ліву сторону, символізуючи покаяння розбійника, розіпнутого праворуч від Христа. Для нього, за святоотецькими тлумаченнями, хрест став драбиною до неба.


        Слід відмітити, що невизнання якої-небудь з форм хреста може розглядатися Церквою як хула на Бога. Так в XVII столітті свт. Димитрій Ростовській в полеміці із старообрядцями, що заперечували всі форми хреста окрім восьмиконечної, писав: “І не по числу древес, не по числу кінців Хрест Христовий шанується нами, але по Самому Христу, пресвятою кров'ю Якого обагрявся, і проявляючи чудесну силу, який-небудь хрест не сам собою діє, але силою розіп’ятого на ньому Христа і призиванням пресвятого імені Його”.

        У Пролозі XVIII століття пишеться: “Отже, безперечна істина та, що серйозно помиляються і грішать ті, хто хулять і відкидають четвероконечний хрест. Грішать: бо, покладаючи надію на один восьмикінечний хрест, вважають поставити своє спасіння ніби в речовині хреста, а не в тому, Хто був розіп’ятий на ньому. Грішать: бо забувають, що не самий хрест спас людей від вічної погибелі, а потерпілий на хресті Христос Бог наш. Грішать, іще і тому, що, не знаючи дійсної історії хреста Христова і вчення про нього отців Церкви, вважають марні нарікання і хулу за вчення Церкви Божої про хрест”.

      В той же час, необхідно дуже уважно відноситися до символів, які схожі на зображення хреста, але не мають до християнства ніякого відношення. Так, наприклад, часто плутають гамматичний хрест з ведичним символом свастики. Відрізнити їх досить легко: у гамматичному хресті гаммати повернені проти годинникової стрілки, тоді як у свастики вони повернені у зворотний бік. Треба бути дуже уважними не тільки тоді, коли осіняєш себе хресним знаменням (щоб не накласти його перевернутим), але і при виборі ювелірних прикрас і біжутерії, де ці символи можуть бути приховано і явно присутніми.

 

                                                      Хрест в православному домі

     Шанування хреста на Україні завжди було дуже великим. Хрести вінчали ворота міст, на дорогах і перехрестях встановлювалися хрести, щоб подорожуючі могли зупиниться і помолиться. У побуті кожної православної сім'ї хрест також займав дуже важливе місце.

     Православні прагнули помістити хрест в кожному приміщенні дома. Вважалося, що особливу силу мають хрести, які креслили (випалювали або коптили) на дверних і віконних притолоках свічками, з якими стояли в страсний четвер при читанні Страстей Христових (дванадцяти страсних Євангельських читань, які розповідають про хресні страждання Спасителя). І це був не тільки сільський звичай, в страсний четвер до початку XX століття всі міста світилася вогниками - це віруючі поверталися додому з свічками. Зараз цей благочестивий звичай відроджується.

     Зображення хреста обов'язково поміщали над колискою немовляти і шлюбним ложем новоодружених. Іноді в спальне був покладений особливий хрест, яким з читанням молитви Хресту при відході до сну благословляли приміщення і ліжко. Цей хрест поміщали або над ліжком або зберігали біля ікон.

      Роль натільного хреста в побуті також була досить велика. За відсутністю або недоступністю великого хреста (про якого писалося в попередньому абзаці), відходячи до сну благословляли приміщення і ложе натільним хрестом. Взагалі ж в кінці вечірнього правила Церковним уставом встановлено цілувати свій натільний хрест після закінчення молитов.

     У скорботі і скруті православні цілували натільний хрестик з теплою молитвою. Прп. Савва Псково-печерський писав: “Цілуйте свій хрестик вранці і увечері, не забувайте його цілувати, вдихайте ці промені благодать, з нього витікаючої, вони невидимо проходять в душу, серце, совість, характер. Під дією цих благодатних променів нечестива людина стає благочестивою. Цілуючи свій хрестик, помоліться за близьких грішників: п'яниць, розпусників і інших, кого знаєте. Через ваші молитви вони виправляться і будуть добрими, бо серце серцю звістку подає. Господь всіх нас любить.” Він же склав молитву:

                                           Молитва на цілування натільного хреста

      Пролий, Господи, краплю Святійшої Крові Твоєї в моє серце, засохле від пристрастей і гріхів і нечистот душевних і тілесних. Амінь. Як Сам знаєш спаси мене і родичів, і знайомих моїх (імена)

     “Не стоїть будинок без хреста” говорили на Русі. Ця народна мудрість дуже співзвучна із словами Євангелія: “Отже, всякого, хто слухає слова Мої ці і виконує їх, уподібню чоловіку розсудливому, який побудував будинок свій на камені; і пішов дощ, і розлилися ріки, і подули вітри, і він не впав, тому що заснований був на камені” (Мф. 7: 24-25)

      Хрест або ікону часто поміщали над входом в будинок, і той, хто приходить повинен був перехреститься і покласти поклін, перш ніж увійти. Вважається, що біси не здатні накласти на себе знамення хреста і, таким чином, поміщаючи хрест над входом в будинок віруючі ніби перевіряли тих, що входять.

       По ученню святих отців святі зображення (ікони і хрести) віруючому потрібно мати скрізь, щоб частіше людина згадувала Спасителя і частіше молитовно зітхала. У спогляданні Хреста Господнього православна людина знаходить велику радість і втіху, з ним вона легше переносить тяготи і страждання. Сьогодні, коли прагнення нашого народу до віри батьків дуже велике, знову можна бачити розп'яття в квартирах і офісах. Проте далеко не завжди ці хрести відповідають канонам Православної Церкви.

      Канон православного Розп'яття був затверджений в 692 році в 82-у правилі Трульського собору. Зображення повинне поєднувати історичний реалізм з реалізмом Божественного Одкровення, фігура Спасителя виражає Божественний спокій і велич. Вона ніби накладена на хрест і Господь відкриває Свої обійми всім хто звертається до Нього , показує дві Іпостасі Христа як Боголюдину і зображає одночасно і смерть, і перемогу Спасителя. В середні віки виникає новий тип Розп'яття, в якому переважаючими стають риси натуралізму людських страждань і муки хресної страти: тяжкість тіла того, що провисає на витягнутих руках, роздітий, увінчаний терновим вінцем, перехрещені ступні приковані одним цвяхом. Це як би концентрує увагу саме на стражданнях і смерті, приховуючи торжество перемоги: ”смерть, де твоє жало, пекло, де твоя перемога?”.

        Хоча категоричної заборони на вживання такого роду розп’ять немає, православне благочестя вимагає носіння і вживання канонічного зображення хреста.

 

                                                             Увага - небезпека!

        Наше теплохолодне відношення до віри призводить до того, що багато хто відноситься до зображення Хреста і інших святинь не більше, як до простих картинок. Часто можна бачити Православні храми, ікони, хрести і навіть цитати з Євангелія в газетах, на упаковці, етикетках і т.д. Не потрібно говорити, що здебільшого ці зображення будуть викинуті на смітник, або прямо на вулицю, на знехтування перехожим.

      Іноді можна почути, що зображення священних регалій на товарах це не більше, ніж рекламний хід, адже ці зображення є ніби символом чого-небудь ще. Наприклад, Києво-Печерська Лавра це символ Києва, а Православний храм як такий - символ України. Подібні виправдання не витримують навіть самого поверхневого розгляду суті питання. По-перше, саме слово символ, в перекладі з грецького, означає „з'єднання”, і якщо пригадати слова Спасителя про те, що не можна служити двом панами, то Православна символіка може бути з'єднана лише з Вірою Христовою і Його Святим ім'ям. По-друге, саму свою віру людина може зобразити тільки символами (натільним хрестом, хресним знаменням, іконами в домі). Таким чином, викидаючи на знехтування зображення святинь, нехай навіть по невіданню, людина не лише символізує свій відхід від Віри, але і дійсно відходить від неї, бо "Вірний в малому і у великому вірний, а невірний в малому невірний і у великому" (Лук.16: 10). Якщо ми з дитинства вчимо дітей дбайливо відноситься до хліба і не викидати його, то наскільки старанніше ми повинні вчити їх трепетно відноситися до святинь!

        Яким же чином слід чинити православному із зображенням святині? Якщо це можливо, то таке зображення слід спалити, а попіл або закопати в місці недоступному для випадкового осквернення (наприклад не варто цього робити в місці вигулу собак), або викинути в проточну воду (струмок або річку). Можна принести це зображення в церкву і віддати священику, особливо, якщо вчинити з ним як описувалося вище неможливо. Так само слід поступати з речами, освяченими в Церкві (наприклад з воском від свічок або вербою, освяченою у Вербну неділю). Не слід соромитися підняти зображення святині із землі, адже цим людина сповідує свою віру, сповідує Самого Христа і по обіцянню Сам Христос визнає його перед Отцем Небесним (Мф. 10: 32).

         Як видно з вищенаведеного, за найбезневиннішими речами, яким ми не надаємо значення, може ховатися тяжка хула на Господа і знехтування святинь. За кожну свою дія людина відповідатиме перед Всевідаючим і Справедливим Суддею в день Страшного Суду, і особливо це торкається нас, православних, бо “кому багато дано, з того багато і запитає” (Лк. 12: 48). Ми ремствуємо на ті незгоди, тяготи і хвороби, які переслідують нас, і не розуміємо, що вони послані нам Милостивим Владикою, Який хоче всім спасіння, в спокутування тих гріхів, які ми не бачимо, або не ставимо собі в гріх.

         Гі Дебор називав сучасне суспільство “суспільством видовищ”. О. Серафим Роуз писав про сучасність: “Життя (сучасне) - це безперестанний пошук "розваг", які настільки позбавлені всякого серйозного значення, що відвідувач з будь-якої країни ХIХ в., дивлячись на наші популярні телепрограми, парки атракціонів, рекламу, кінофільми, музику, - майже на будь-який аспект нашої сучасної культури, - подумав би, що він потрапив в країну якихось божевільних, що втратили всякий зв’язок з повсякденною реальністю. Ми часто цього не враховуємо, тому що живемо в цьому суспільстві і приймаємо його як дане”. Небагато можуть розгледіти за кривляннями сучасної культури злісну усмішку пекла.

      Богохульство в тій або іншій формі стало невід'ємним елементом повсякденності. Сучасні кумири і їх поклонники називають це як завгодно, особливістю стилю, формою епатажу або проявом нарочитого аморалізму і нігілізму, тоді як в суспільстві, що живе за релігійними законами, богохульство вважалося найтяжчим гріхів: “хто лихословитиме Бога свого, той понесе гріх свій; і огудник імені Господня повинен померти” (Лев. 24: 14-16) Навіть присутній при богохульстві і такий, що не відхилився від нього, вважався однаково винним з тим, що вимовляв хульні слова.

     Рідко коли богохульство і сатанізм присутні в сучасній культурі явно, як наприклад в композиціях AC/DC "Hell's Bells" (Дзвони пекла):

 

Мене кличе дзвін.
Я забираю тебе в пекло...
Сатана бере тебе.

або в пісні “Belle” співаків Петкуна, Голубева і Макаровського:

“Я душу Дьяволу продам
за ночь с тобой.”

 

      Проте навіть в такому явному вигляді ці душогубні плевели вдягаються в дуже приємну упаковку, і не кожен (навіть православний) поспішає вимкнути магнітофон або телевізор почувши ці слова. Ми втратили дар розрізнення духом і що ж тоді можна сказати про ті випадки, коли богохульство приховано?

                                                                      Зміст і символіка

      Християнство володіє особливою мовою символів з самого початку проповіді Спасіння Господом нашим Ісусом Хрістом. Спаситель говорив притчами, зрозуміти які можна було лише духом, і доступно це було лише вибраним: "Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли." (Лк. 8: 10). За майже дві тисячі років сформувалась і особлива мова символів натільного хреста, який інакше називають богослов'ям хреста, оскільки в цих символах майстри прагнуть виразити той або інший догматичний аспект Православ'я. Нижче ми наводимо опис значення основних елементів символіки натільного хреста.

      Можна виділити два основних типи натільних хрестів: одно- і двочастинний. Свою назву двочастинні хрести (не варто плутати їх з складнями або енкопліонами) одержали тому, що складаються з двох частин - центральної, в якій може поміщена розп'яття, іконографічні сюжети, символічні зображення і написи, що прославляють Перемогу Спасителя, і основної частини, яка в більшості випадків має форму чотирикінечного хреста і служить символом віросповідання, торжества Воскресіння і несе в собі символіку Світла і Життя. Окрім цього існує особлива символіка кольору, яка особливо розвинулася з початком застосування техніки емалі при виготовленні натільних хрестів.

      Форма одночастинного хреста, як і форма основної частини двочастинного хреста може бути різною:

     Прямолінійна (з прямими кутами між поперечинами). Ця форма максимально близька до історично достовірної форми Хреста на якому був розіп’ятий Господь Ісус Христос.

 

     З поперечинами, що розширюються. Поперечини, що розширюються, символізують ніби промені Світла Життя, про яке Христос сказав: “хто піде за мною, той не ходитиме в пітьмі, але матиме світло життя” (Ін. 8:12).

 

      Часто в центрі поміщають коло, або хрест вписують в коло. Коло в стародавньому світі символізувало сонце, в хресті ж це служить символом того, що Церква називає Христа Сонцем Правди.

 

       З квадратом або ромбом в центрі. Квадрат символізує чотири земні стихії, засвоєні Христом при втіленні. Крім цього чотири кути квадрата або ромба символізують чотири Євангеліє і чотирьох євангелістів. Іноді ромбоподібні елементи (часто з хрестами всередині) розташовуються і на кінцях балок хреста.

 

       З лілієвидними кінцями балок. За словами свт. Миколая Сербського, лілія є символом відсутності турботи про земне :“Погляньте на польові лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть” (Мф. 6: 28). Окрім цього сам Ісус Христос уподібнюється в Писанні лілії долин (Пісня пісень 2: 1).

 

         З трикутними кінцями балок. Трикутні кінці балок символізують Пресвяту Трійцю і мають те ж значення, що і трикутник в німбах зображень Господа Саваофа на стародавніх іконах.

 

        З колами, кульками або краплинами на кінцях балок. Про символізм кола згадувалося вище, кульки ж і краплини (слізки) символізують краплі Крові Христової, пролитої в спокутування гріхів людини. Розташовані по три ці елементи також символізують Триіпостасність Бога.

 

         Хрест, що зацвів. Обрамлення хреста рослинним орнаментом символізувало Дерево Життя – Хреста Господнього, що розцвів. Окрім цього в хресті, що розцвів, могли бути присутніми зображення лілії і виноградної лози. “Я - лоза, а ви галуззя” (Ін.15: 5)

         Існує також особлива мова матеріалів, кольорів і елементів оформлення хрестів.

 

Мова матеріалів

  •       Дерево. Символізує Дерево Життя в раю. За словами Іоана Дамаскіна: “... як через дерево ввійшла у світ смерть, так і через дерево повинні даруватись нам життя і воскресіння”.
  •      Срібло. Завдяку своїй білизні символізує чистоту і цнотливість. Окрім цього воно служить символом Божественного одкровення: “Слова Господні - слова чисті, срібло, очищене від землі...” (Пс. 11: 7)
  •        Золото. “Золото є символ істини - пише свят. Миколай Сербський - Золото не змінюється і не обманює. Яке воно в короні царській, таке і в землі, і у воді, і у вогні - всюди однакове”.
  •        Камінь. “Камінь перш за все означає самого Христа. Про це говорили ще старозавітні пророки (Дан. 2: 44) ... Камінь, що символізує Христа, в той же час символізує і тверду віру в Христа. Коли апостол Петро визнав свою віру в Господа, сказавши: "Ти - Христос, Син Бога живого", Господь йому відповів: "Ти - Петро (а ім'я Петро означає камінь), і на цьому камені я збудую Церкву Свою... Тому апостол Павло стверджував, що золото стоїть на камені, тобто істина покоїться на вірі”.

                  Кольори в натільному хресті також несуть особливе смислове навантаження:
  •         Білий - символ чистоти, непорочності і святості. Він також позначає Рай і райські одягаються: “Ці одягнені в білий одяг, хто вони, звідки пришли?” (Апок. 7: 13).
  •       Червоний - символізує Кров Христову, Його викупну жертву. Окрім цього, червоний і оранжевий колір є символом очищаючого вогню Причастя “Тремчу приймаючи вогонь, щоб не згоріти яко трава” (Послідування до Святого Причастя).
  •        Жовтий - як і золото є символом істини. Також, жовтий колір символізує Божественне вічне світло, і служить символом Христа - Сонця Правди.
  •         Зелений - колір весняної зелені, що відроджується, символізує Воскресіння нового життя. Зелений колір також символізує Животворче Древо і є символом Трійці.
  •         Блакитний - символізує небесну чистоту, цнотливість і покаяння.
  •       Синій - символ вічності і незбагненної Божественної таємниці. У іконографії синій колір - колір апостольського одягу.
  •      Фіолетовий або Темно-червоний - такий колір священичих облачень відповідає святам Хреста Господнього.
  •      Чорний - символізує зречення від світу, скорботу про гріхи, в поєднанні з білим - упокорення, в поєднанні із зеленим - старість.

      Окрім цього, є певний символізм кількості різних елементів в натільних хрестах. Такі здвоєні елементи можуть символізувати Боголюдську природу Христа, трикутник і строєні фігури символізують Триіпостасність Божества, чотирикутник і елементи розташовані по чотири символізують хрест, а також чотири Євангелія і євангелистів. Дванадцять елементів служать символом дванадцяти апостолів.

Хрест з написамиНа хрестах часто розташовані наступні написи:

ЦР+Ь СЛ+ВЫ - Цар Слави. Цей напис поміщається вгорі хреста.
IС+ ХС+ - Ісус Христос. Можна іноді зустріти грецький варіант цього надпису IC XP.
IНЦI - Ісус Назорей, Цар Іудейський. Цей напис поміщається на дощечці в восьми- семи- або шестикінечному хресті. Можна зустріти грецький і латинський варіанти цього напису ІNВІ та INRI.
СН+Ъ БЖ+ИЙ - Син Божий.
НІКА - в перекладі з грецького - Перемога - символізує перемогу Христа над смертю. Зустрічається грецький варіант цього напису NIKA.
К Т - відповідає копію сотника Лонгина і тростині з губкою.
М Л Р Бы - Место Лобно Рай Бысть (місце лобне стало Раєм).
Г Г - Гора Голгофа.
Г А - Глава Адама.

 

        cerkva.te.ua



Создан 27 сен 2012



 

cerkva-snt.at.ua сайт диякона Ігоря Луцана Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ

 

cerkva.te.ua bogoslov.cv.ua свящ. Богдан Сливка

 

 

ptpl.io.ua: Парафія святих апостолів Петра і Павла м. Кіровоград