Парафія св. пророка Іллі      

Святитель Василій Великий, архиєпископ Кесарії Кападокійської

14 січня, 12 лютого



    Святитель Василій Великий – архиєпископ Кесарії Кападокійської в Малій Азії, один з найвеличніших богословів Церкви. Перу Василія Великого належать тлумачення Святого Письма, трактат про Святого Духа, послання, проповіді та правила чернечого життя. Він зробив багато для встановлення чину літургії, уклав численні молитви. Церква вшановує його як борця за чистоту віри, великого святителя і богослова, називає “вселенським учителем”.Святитель Василій Великий народився близько 329-го року в місті Кесарії, адміністративному центрі Кападокії, в багатому і знатному роді, з якого походили кілька зарахованих до лику святих праведників.

     

 

 

 

      Початковий рівень виховання майбутній ієрарх отримав в середовищі благочестивих і аскетично налаштованих жінок своєї родини. Для продовження освіти св. Василій відправився до Афін. Тут він провів чотири роки. В Афінах у Василія Великого зав'язалася тісна дружба з Григорієм Богословом. За словами останнього, вони стали один для одного товаришами і “співтрапезниками”,“маючи одну мету”. Як говорив Григорій Богослов: “Ми невпинно зростали в любові один до другого… Нам відомі були дві дороги: одна – до наших священних храмів, інша – до наставників наук зовнішніх”. Ще в Афінах друзі дали один одному слово спільно вести життя християнських подвижників.

     У 355 році Василій Великий охрестився і через два роки здійснив подорож до християнського Близького Сходу по великих православних святинях і подвижниках. Відомі аскети вразили його настільки, що після повернення до дому в Кападокію він вирішив їх наслідувати. Роздавши більшу частину майна бідним, св. Василій організував групу людей, що прагнули чернечого служіння, у мальовничій місцевості на березі річки Іриси. Там вони проживали за строгим уставом. Своїм прикладом і проповіддю святитель Василій Великий сприяв духовному вдосконаленню християн своєї батьківщини і багато віруючих приходили до нього. Утворювалися чоловічі та жіночі монастирі, в яких Василій Великий вводив змішану форму чернечого життя: молитва чергувалася з фізичною працею, при чому допускалися тільки такі ремесла, які не порушували духовної зібраності і простоти чернечого життя.

   У 360 році Василій, будучи ще тільки читцем, був присутній на Константинопольському соборі, а в 364 був поставлений у священики в Кесарії. Він проповідував двічі на день і вів боротьбу з ворогами православ'я.

     Св. Григорій Богослов описує зовнішність Василія Великого: струнку фігуру, довгу русяву бороду, повільну ходу, відсутність поспішності в рухах і розмові, внутрішню зосередженість. Все в ньому викликало повагу, перед ним схилялися навіть його противники.

    У 370 році св. Василій був зведений на Кесарійську єпископську кафедру. Йому були підпорядковані 50 єпископів 11 провінцій. Серед постійних небезпек св. Василій підтримував православних, утверджував їх віру, закликаючи до мужності і терпіння. Він писав численні листи до Церков, єпископам, кліру, приватним особам. Його боротьба з єретиками викликала неприязнь і всілякі підступи аріан.

     Імператор Валент, рішучий прихильник аріан, який нещадно відправляв у вигнання неугодних йому єпископів і насаджував аріанство в інших малоазійських провінціях, з'явився в Каппадокію з тією ж метою. Він послав до Василія префекта Модеста, щоб переконати святителя приєднатися до аріанського вчення. Модест погрожував йому розоренням, вигнанням, тортурами і навіть смертю. Св. Григорій Богослов передає відповідь Василія Великого: “Ти мені погрожуєш конфіскацією майна, але воно нічого не означає для людини, яка нічого не має, якщо ти не бажаєш отримати цієї скромної одяжі і кілька книг, які складають весь мій стан. Вигнання? – але я його не знаю, так як не обмежений простором. Якщо та земля, на якій я зараз стою, не належить мені, то вся земля належить Богові, Якого я тимчасовий гість. Муки? – але вони не мають сили для моєї плоті, крім хіба першого удару, в якому ти вільний. Смерть? – але вона для мене буде порятунком, так як скоріше приведе мене до Бога, для Якого я живу, і до Якого поспішаю прийти … Скажи імператору, що ні насильства, ні переконання не змусять мене прийняти неправильне вчення”.

    Модест був вражений цими словами. Доповівши Валентові про св. Василія, префект додав: “Переможені ми цим настоятелем Церкви”. Ту ж твердість Василій Великий виявив і перед обличчям самого імператора і своєю поведінкою та стійкістю справив на Валента таке враження, що він не підтримав аріан, які вимагали заслання Василія.

    Святий Василій підготував скликання Другого Вселенського Собору, але не дожив до нього. Він помер 1 січня 379 року у віці 49 років. Незадовго перед смертю він благословив св. Григорія Богослова на прийняття Константинопольської кафедри.

     Святий Василій – ревний творець живого слова-бесіди. Проповідь у його часи була дуже важливим, могутнім і майже єдиним чинником у навчанні святої віри. Святий Василій – це проповідник і бесідник з Божої ласки, його слово палке, вогненне, поривисте. Оповідає святий Єфрем Сирін, який прийшов до Кесарії відвідати святого Василія і зайшов до церкви, де якраз той проповідував, і побачив білого голуба на рамені святого Василія. І тоді святий Єфрем вигукнув: “Великий Ти, Боже, у своїй правді. Василій Великий – це вогненний стовп і його устами говорить Святий Дух”.

      За своє коротке життя святитель Василій Великий залишив нам велику богословську спадщину: дев'ять бесід на Шестиднев, 16 бесід на псалми, п'ять книг на захист православного вчення про Святу Трійцю, 24 бесіди на різні богословські теми, сім аскетичних трактатів, чернечі правила, подвижницький статут, дві книги про Хрещення, книгу про Святого Духа, кілька проповідей та 366 листів різним особам.

    За свої заслуги перед Православною Церквою святитель Василій названий Великим і прославляється, як “слава і окраса Церкви”, “світило і око всесвіту”, “вчитель догматів”, “палата вченості”. Святитель Василій Великий є небесним покровителем просвітителя Руської Землі – святого рівноапостольного великого князя Володимира, названого в Хрещенні Василієм. Святий князь Володимир глибоко шанував свого Небесного Покровителя і на Його честь побудував на Русі багато храмів.

    Святитель Василій Великий, поряд зі святителем Миколаєм Чудотворцем, здавна користувався особливим шануванням у середовищі українського народу. Частка мощів святителя Василія сьогодні перебуває у Почаївській Лаврі. Чесна глава святителя благоговійно зберігається в Лаврі святого Афанасія на Афоні, а правиця його – у вівтарі храму Воскресіння Христового у Єрусалимі.



                                                                                    Андрій Нестер

        lviv-orthodox.net.ua



Обновлен 06 авг 2013. Создан 12 янв 2013



 

cerkva-snt.at.ua сайт диякона Ігоря Луцана Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ

 

cerkva.te.ua bogoslov.cv.ua свящ. Богдан Сливка

 

 

ptpl.io.ua: Парафія святих апостолів Петра і Павла м. Кіровоград